Чотири роки повномасштабного вторгнення. Дванадцять років війни, що змінили країну і кожного з нас: наші міста, наші долі, наші цінності та сприйняття України. Це роки болю, втрат, виснаження, але це й роки незламності: ми тримаємося разом, допомагаємо один одному, бережемо в пам’яті тих, кого вже немає з нами.

Сьогодні це також національний день молитви — день спільної молитви за Україну, за військових і за всіх, кого торкнулася війна.

У цей день ми знову повертаємося до найтяжчого виміру цієї війни — людських втрат, які неможливо «відбудувати» чи «компенсувати». У четверту річницю повномасштабного вторгнення ми покладаємо квіти як знак глибокої шани та вдячності всім нашим Захисникам і Захисницям, які віддали життя за незалежність України.

Свобода має високу ціну. І наш обов’язок — пам’ятати настільки, наскільки можемо, і робити свою частину справи.