Дослідження “Кримінологічний та психологічний портрет засудженого колаборанта”
Презентація дослідження
27 травня в агентстві “Укрінформ” презентували дослідження “Кримінологічний та психологічний портрет засудженого колаборанта”, підготовлене науковцями Пенітенціарної академії України спільно з командою державного проєкту “Хочу к своим”.
Дослідження стало результатом річної роботи, під час якої науковці аналізували феномен колабораціонізму не лише з точки зору кримінального права, а й через призму психології, мотивації, соціального середовища та особистих установок людей, які пішли на співпрацю з державою-агресором.
Автори наголошують: за кожним вироком у справах про колабораційну діяльність стоїть складний комплекс причин — від впливу російської пропаганди та ідеологічної прихильності до рф до страху, прагматизму чи спроб адаптації до умов окупації.
У межах дослідження автори розглядали колаборантом громадянина України, який добровільно та свідомо співпрацює з окупаційною адміністрацією, підтримує російську агресію або поширює відповідну пропаганду та вчинив злочин, передбачений статтями 109-114 (2), 258-258-(5), 260, 263, 436-438 Кримінального кодексу України.
При цьому автори окремо підкреслюють: мотиви такої поведінки можуть бути різними — корисливими, ідеологічними, особистими чи прагматичними, однак усіх колаборантів об’єднує свідоме сприяння ворогу на шкоду власній державі.
Для проведення дослідження використовували:
- анкетування;
- психологічне тестування;
- інтерв’ювання засуджених;
- метод case-study;
- контент-аналіз відеоматеріалів;
- дані ДКВС та Офісу Генерального прокурора.
Також дослідники працювали безпосередньо в установах виконання покарань, де проводили глибинні інтерв’ю із засудженими за колабораційну діяльність.
Загалом було проаналізовано дані 100 засуджених — 50 чоловіків та 50 жінок віком від 18 до 70 років.
Одним із перших висновків дослідження стало те, що серед засуджених за колабораційну діяльність переважають чоловіки — 72 %. Частка жінок становить 28 %.
Як зазначають автори, це значною мірою пов’язано з тим, що чоловіки були більш представлені у сферах, які в умовах окупації першими потрапляли під контроль російських військ: транспорт, будівництво, виробництво, охорона та сфера безпеки.
Віковий портрет засуджених-колаборантів
Результати дослідження:
Віковий портрет засуджених колаборантів
Один із висновків стосується віку людей, які пішли на співпрацю з державою-агресором.
Дослідження показало, що середній вік засуджених чоловіків-колаборантів становить 42–43 роки, а жінок — 46–47 років.
Така тенденція свідчить про те, що колабораційна поведінка більш характерна для людей зі сформованою системою цінностей та усталеними життєвими орієнтирами. Значна частина представників старших поколінь формувалася ще в умовах радянської ідеології, що в окремих випадках сприяло збереженню проросійських поглядів і підвищувало вразливість до російської пропаганди.
Водночас молодь виявилася значно менш схильною до колабораціонізму.
Цьому сприяли одразу кілька факторів. Покоління, яке формувалося після 2014 року, має сильніші проукраїнські та національно-патріотичні орієнтації. Молоді люди активніше користуються альтернативними джерелами інформації, частіше перевіряють отримані дані, демонструють вищий рівень критичного мислення та стійкості до дезінформації.
Крім того, молодь зазвичай має більше можливостей для адаптації до нових умов. У багатьох випадках молоді люди обирали виїзд з окупованих територій замість співпраці з окупаційною владою.
За результатами дослідження найбільш численною криміногенно виявилася вікова категорія від 40 до 60 і більше років, тоді як найменш схильною до проявів колабораціонізму стала молодь віком від 18 до 28 років.
Фактично вікова структура засуджених колаборантів демонструє певний розрив поколінь: старші покоління виявилися більш уразливими до проросійського впливу, тоді як молодші — значно більше орієнтованими на українську державність та менш схильними до співпраці з ворогом.
